Військова дисципліна під час воєнного стану перестала бути декларативною нормою. Вона стала правовим імперативом, за порушення якого держава застосовує жорсткі та формалізовані санкції. Починаючи з 2023 року, підхід до відповідальності за вживання алкоголю й наркотичних речовин у військах кардинально змінився. Закон № 8271 закрив можливість м’якого тлумачення таких дій судами. Практика зауважень і внутрішніх стягнень відійшла в минуле. Її замінили штрафи, арешти на гауптвахті та системні фінансові втрати, які безпосередньо впливають на грошове забезпечення військовослужбовця.
Стаття 172-20 КУпАП залишається базовим інструментом реагування на порушення дисципліни, пов’язані з уживанням алкоголю, наркотичних або психотропних речовин. Вона охоплює не лише сам факт уживання. Достатньо появи на території військової частини або виконання службових обов’язків у стані сп’яніння.
Санкції мають безальтернативний характер. Для солдатів і сержантів передбачено штраф від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у перерахунку від 17 000 до 34 000 гривень. Суд може обрати інший варіант покарання — арешт з утриманням на гауптвахті строком від десяти до п’ятнадцяти діб. Практика показує, що обидва варіанти застосовуються активно, без формального підходу.
Окремий блок відповідальності стосується командирів. Якщо керівник не усунув підлеглого від служби або свідомо не зафіксував порушення, адміністративне стягнення накладають уже на нього. Розмір штрафу зростає вдвічі та коливається в межах від 34 000 до 68 000 гривень. Таким чином законодавець усунув саму ідею замовчування інцидентів як допустиму управлінську практику. Фінансові наслідки цим не обмежуються. Притягнення до відповідальності за статтею 172-20 автоматично позбавляє військовослужбовця додаткової винагороди за відповідний місяць. Йдеться про виплати у 30, 50 або 100 тисяч гривень. У сумі прямі втрати часто перевищують річний розмір базового грошового забезпечення.
Поки наслідки обмежуються самим фактом сп’яніння, справа залишається в адміністративній площині. Ситуація змінюється, коли дії військового спричиняють шкоду — тілесні ушкодження, втрату техніки, зрив виконання завдання.
У таких випадках правову оцінку дають уже за нормами Кримінального кодексу, найчастіше за статтею 425 про недбале ставлення до військової служби. В умовах воєнного стану ця кваліфікація набуває особливої ваги. Судова практика останніх років демонструє стабільний підхід до призначення реальних строків позбавлення волі в межах п’яти–восьми років. Стан сп’яніння суди розглядають як обтяжуючу обставину, що фактично блокує застосування пом’якшень.
Фіксація стану сп’яніння залишається найбільш уразливим елементом усієї процедури. Закон вимагає суворого дотримання алгоритму. Його порушення часто стає підставою для скасування постанов у суді.
Огляд проводять уповноважені командиром посадові особи або представники Військової служби правопорядку. Для цього використовують сертифіковані газоаналізатори з чинною повіркою. Якщо військовий не погоджується з результатом або технічні засоби відсутні, огляд проводять у закладі охорони здоров’я. Відмова від проходження тесту прирівнюється законом до підтвердженого факту сп’яніння. Така позиція законодавця усуває будь-який сенс ухилення від процедури та спрощує доказування для командування.
Фіксація порушення включає складання протоколу, проведення огляду з відеофіксацією або медичним актом, за потреби — тимчасове затримання до витвереження, а далі передачу матеріалів до суду.
Право на захист залишається чинним навіть за умов жорсткого регулювання. Судова статистика свідчить, що значну кількість справ за статтею 172-20 закривають через процесуальні помилки. Найчастіші з них — використання несертифікованих приладів, порушення інструкцій під час медичного огляду, відсутність безперервного відеозапису.
Суди також чітко розрізняють звернення по медичну допомогу та вже зафіксований факт сп’яніння. Якщо військовий самостійно звернувся до медичної частини до будь-яких перевірок, це не утворює складу правопорушення. Пояснення на кшталт спроб зняти стрес після фіксації факту вживання суди не розглядають як юридично значимі. Система відповідальності у військах працює без поблажок. Високі штрафи, втрата додаткових виплат і реальна загроза кримінального переслідування роблять вживання психоактивних речовин на службі не просто дисциплінарним ризиком, а прямою загрозою кар’єрі та свободі військовослужбовця.
Чи можна відмовитися від проходження огляду на стан сп’яніння?
Ні, законодавство прирівнює відмову від проходження огляду до підтвердження факту сп’яніння, що тягне за собою аналогічне покарання.
Що загрожує військовому, окрім штрафу?
Суд може призначити арешт з утриманням на гауптвахті строком від 10 до 15 діб як альтернативу грошовому стягненню.
Чи впливає протокол за статтею 172-20 КУпАП на грошове забезпечення?
Так, військовослужбовець позбавляється додаткової винагороди (так званих “бойових”) у повному обсязі за той місяць, у якому було вчинено порушення.
Хто має право проводити тест на алкоголь чи наркотики?
Огляд проводить уповноважена посадова особа Військової служби правопорядку або командир з використанням сертифікованих засобів, або лікар у закладі охорони здоров’я.
Коли настає кримінальна відповідальність замість адміністративної?
Кримінальна відповідальність загрожує у випадках, коли дії військовослужбовця у стані сп’яніння спричинили тяжкі наслідки, наприклад, травмування людей або пошкодження техніки.
