Соціальна фобія чи соціальна тривожність — це постійний страх перед низкою повсякденних ситуацій, у яких ви зустрічаєтеся коїться з іншими людьми. Тривога викликана страхом піддатися критичному спостереженню і часто призводить до поведінки, при якій людина уникає стресових ситуацій.
Людина, яка страждає на соціальну фобію, знає, що її тривога надмірна або необґрунтована. Тривога обмежується лякаючою ситуацією чи думками про неї.
Соціальна фобія відрізняється від сором’язливості та страху невдачі тим, що цей стан серйозніший. Таким чином, це впливає на повсякденне життя людини та викликає сильний дискомфорт чи інвалідність, заважаючи йому займатися роботою чи навчанням.
Ви відчуваєте тривогу, перебуваючи серед інших людей. Тривога зазвичай виникає в ситуаціях, коли ви вважаєте, що піддаєтеся критичним поглядам або зауваженням з боку оточуючих. Ви звертаєте свою увагу на 100% на власні тілесні відчуття, рухи чи мовлення. Приклади ситуацій, які можуть спровокувати тривогу:
Ви дуже стурбовані тим, що про вас думають інші.
Тривога змушує вас червоніти, потіти, тремтіти, відчувати сухість у роті, сильне серцебиття, відчувати, що ви ось-ось втратите свідомість, і ви боїтеся, що це помітять інші. Це може призвести до нездатності до спілкування з іншими людьми. Ви часто вважаєте, що все піде не так. Найчастіше тривога обмежується однією чи кількома ситуаціями.
Ви уникаєте розповідати іншим про свою соціальну тривожність, тому що відчуваєте сором і страх, що вас не сприймуть всерйоз. Ви намагаєтеся уникати стресових ситуацій та ізолювати себе від ситуацій та подій, які можуть спричинити тривогу.
Соціальна фобія — це виражений і постійний страх соціальних ситуацій чи ситуацій, у яких можуть спостерігати критично. Ви опиняєтеся в ситуації, коли можете оцінити й можливу критику з боку інших.
Ви побоюєтеся, що ваша поведінка чи прояв симптомів тривоги буде принизливою або неприємною. Знаходження в лякаючій соціальній ситуації (ситуаціях) майже завжди викликає тривогу, можливо, у формі панічних атак, так само, як думки про неї можуть викликати тривогу.
Ви усвідомлюєте, що тривога надмірна і необгрунтована, але намагаєтеся всіма способами уникати лякаючих соціальних ситуацій або переживаєте їх з сильною тривогою або дискомфортом.
Цей стан суттєво впливає на повсякденне життя, роботу чи навчання. Ви відчуваєте себе неповноцінним у соціальній активності чи відносинах. Тому наявність такої фобії викликає значний дискомфорт та призводить до інвалідності.
Для встановлення діагнозу соціальної фобії тривога або поведінка не повинні бути викликані дією ліків, наркотиків або іншим захворюванням. Стан не повинен пояснюватись іншим психічним захворюванням, таким як депресія.
Розвитку соціофобії сприяють як спадковість, і навколишнє середовище. У сором’язливих та стриманих малюків підвищується ризик розвитку соціальної фобії у підлітковому віці. Однак цей розлад розвивається у дуже небагатьох сором’язливих дітей.
Надмірно опікувані та критичні батьки пов’язані із соціальною фобією. Однак залишається незрозумілим, якою мірою такі батьки винні в цьому захворюванні.
Зміни у мозку також спостерігаються при соціальній фобії. Але неясно, яке значення цьому можна надати.
Ймовірно, у деяких людей існує генетично обумовлений підвищений ризик, але розвиток у вас тривожного розладу також є результатом взаємодії генетики та ранніх стресорів у житті.
