Прийом наркотиків викликає стан ейфорії. «Ейфорія» — це медичний термін, який описує особливий стан психіки, емоцій та тілесних відчуттів, що супроводжується змінами свідомості, які наркозалежні називають «кайфом». Саме цей стан блаженства змушує людей повертатися до вживання наркотиків. Чим сильніша ейфорія, тим швидше розвивається залежність (за винятком деяких психоделіків, таких як мескалін і ЛСД).
Кожен наркотик має свою структуру і особливості викликаної ним ейфорії. Наприклад, опійна ейфорія складається з відчуття тілесного спокою, емоційного блаженства та душевного задоволення. В такі моменти людина, яка прийняла опій, прагне до усамітнення і тиші для глибоких мрій. Опіум дає відчуття інтелектуального просвітлення та доброзичливого ставлення до світу. Психоделіки, такі як ЛСД, гашиш і мескалін, приносять інтелектуальне задоволення і яскраві візуальні ефекти. Під впливом психоделіків мислення намагається вийти за межі реальності, віддаючись причудливим образам та уявленням. Ці яскраві візуальні враження та мінімальна кількість негативних ефектів надихнули Олдоса Хакслі запропонувати мескалін, активну складову пейотлю, як легалізований наркотик, що може замінити менш ефективні, але більш шкідливі алкоголь та нікотин. Мескалін не викликає залежності, і за силою та якістю ейфорії він перевищує кокаїн, опіум, алкоголь і тютюн.
На відміну від «споглядальних» наркотиків, найпростішу і грубу ейфорію викликають снодійні та транквілізатори, які обмежуються емоційними зрушеннями, а також стимулятори, що викликають збудження та загальний підйом життєвої активності. Дія снодійних та транквілізаторів знижує здатності людини. Якщо під впливом ЛСД, мескаліну чи гашишу сприйняття загострюється, то під впливом снодійних, навпаки, притуплюється.
Проте, навіть при загостреному сприйнятті, усе, що відбувається, зазвичай забувається, і те, що здавалося особливо чітким, після тверезіння майже неможливо пригадати. При цьому творчий процес в стані сп’яніння також неможливий, оскільки це стан несумісний з ідеєю будь-якої діяльності, і якість продукції викликає сумніви.
В стані ейфорії відбувається порушення сприйняття, розщеплення психіки на рівні свідомості. Людина, що прийняла наркотик, відчуває зміни у сприйнятті оточуючого світу: змінюється форма предметів, колір і його інтенсивність, відстань між предметами, які можуть наближатися або віддалятися. Для багатьох видів ейфорії характерне відчуття втрати зв’язку з реальністю, неможливість адекватно визначити своє положення в просторі та часі, порушується темп мислення, часто виникає відчуття тупцювання на місці.
Змінюється і самоусвідомлення: від елементарних відчуттів ваги чи легкості до порушення сприйняття схеми тіла, відчуття відсутності частин тіла або, навпаки, появи зайвих.
З’являються галюцинації. Вони можуть виникати самостійно або як реакція на подразник. В шумі або звичайній музиці можна почути незвичне звучання, яке продовжується навіть у тиші, в променях світла можуть з’являтися фігури та звуки тощо. При цьому можлива синестезія, коли звуки та запахи відчуваються як фізичні тіла, що впливають на дотик, а уявлення набувають видимої форми геометричних тіл, кольорових плям та образів. Характерна також навіюваність переживань, можна «замовити» собі галюцинації. В гашишному сп’янінні навіюваність може бути колективною. З поглибленням сп’яніння здатність керувати своїми переживаннями втрачається.
Психічна діяльність у стані сп’яніння, як правило, некерована. Неможливо приглушити страх та інші негативні відчуття.
Під дією опіатів та психоделіків людина в якийсь момент вже не може вплинути на свої галюцинації або змінити їхній зміст. Виникають нав’язливі думки, від яких неможливо звільнитися.
Подібні порушення мислення та характер галюцинацій залежать від загального емоційного фону, емоційний настрій спрямовує відчуття. Це особливо яскраво проявляється у новачків. Стан страху, тривоги, пригніченості багаторазово посилюється під дією наркотику, перетворюючись на жахливі галюцинації, мучливу тривогу, страх, а при передозуванні — на параноїдальний марення.
Налаштування на отримання задоволення коригує характер ейфорії. Якщо для більшості людей снодійне — це препарат, що викликає сон, то для молодої людини, яка вживає наркотики, це засіб для розваг. Від однієї і тієї ж дози можна або заснути, або, подолавши сонливість, впасти в стан ейфорії, якщо наркотик був прийнятий саме з цією метою.
Буддійський брамін шукає в гашишному сп’янінні очищення душі та просвітлення, з’єднання з божественним розумом, а підліток — звільнення від комплексів і підвищення лібідо. Сила ейфорії також залежить від тривалості вживання наркотиків. Наркомани зі стажем вже не отримують того «кайфу», який приваблював їх на початку, відбувається зниження інтенсивності відчуттів через звикання до препарату та загальне виснаження психіки.
Крім того, на характер ейфорії впливають індивідуальні якості наркозалежного, його установки перед прийомом наркотику, загальний інтелектуальний та культурний рівень. «Прихід» — це продукт зміненої свідомості, в якій немає нічого іншого, крім неї самої. Тому багато новачків, очікуючи від наркотику незвичайних чудес, бувають розчаровані, забуваючи про те, що їхній власний мозок «постачає» образи та враження. Як писав Бодлер: «Людина штучним шляхом вводить надприродне у своє життя та мислення; але, незважаючи на цей зовнішній, спонтанний підйом її почуттів, вона залишається тією ж людиною, лише піднесеною на більш високий рівень… Людина не може звільнитися від фатального тягаря свого фізичного та духовного темпераменту. Для почуттів та думок людини гашиш буде дзеркалом — дзеркалом збільшувальним, але абсолютно гладким». Саме тому наркотизм так поширений у творчому середовищі, а зовсім не через тотальну «зіпсованість» художників та музикантів. Людина з розвиненим естетичним почуттям, як правило, знаходить для себе найбільш незвичайне задоволення там, де звичайна особистість не відчує «нічого особливого» або навіть, навпаки, відчує неприємне занепокоєння та страх, не знаючи, що робити з наркозміненою свідомістю.
