Алкоголізм є однією з найгостріших проблем сучасного суспільства. Це поступово прогресуюче захворювання, яке характеризується патологічним потягом до алкоголю, зміною реакції організму на його вживання, розвитком соматичних і неврологічних ускладнень, а також значними змінами особистості, аж до деградації. Будь-який алкогольний напій шкодить здоров’ю: порушує обмінні процеси в організмі, спричиняє виникнення хронічних захворювань, провокує розвиток психозів. Для більшості людей алкоголь — це норма, традиція, звичка, але аж ніяк не захворювання. Тривале вживання алкоголю формує у людини спочатку психологічну, а потім і фізичну залежність. Регулярне вживання спиртного призводить до того, що організм і психіка звикають до його компонентів, адже алкоголь на короткий час створює відчуття ейфорії, легкості. Однак відразу після цього настає пригніченість, страх і відчай. Людина починає шукати спосіб позбутися цих відчуттів, і найчастіше знаходить його в новій порції алкоголю.
Запої — це типовий прояв алкоголізму. Людині важко самостійно позбутися залежності і припинити вживання алкоголю. Тому існує така процедура, як кодування від алкоголізму, яку проводить досвідчений лікар-нарколог. У цій статті фахівці клініки пояснять, чому важко самостійно вийти з запою і як припинити вживання алкоголю.
Алкоголізм може виникати з різних причин. Психологи виділяють декілька основних факторів, які сприяють початку вживання алкоголю:
Незалежно від причини, регулярне вживання алкоголю призводить до формування залежності. Вихід із запою і лікування алкоголізму здійснюється фахівцями в області наркології.
Алкоголь шкідливий через те, що його основний компонент — етанол. Цей компонент в невеликій кількості міститься в нашому організмі і є частиною природних процесів. Етанол швидко всмоктується в травному тракті і, потрапляючи в кров, негативно впливає на нервові клітини. Якщо алкоголік відразу приймає занадто велику дозу спиртного, у нього виникає блювотний рефлекс. Тривале вживання алкоголю послаблює цей рефлекс. Залишки непереробленого алкоголю виводяться через нирки та легені. Під час частих запоїв ці залишки накопичуються, довше залишаються в організмі та негативно впливають на роботу всіх органів. Тому виведення з запою є важливою процедурою для очищення організму.
Психічна залежність при алкоголізмі виникає під впливом етанолу на нервову систему. Після вживання спиртного людина відчуває покращення настрою, зниження тривожності, стає сміливішою, легше спілкується. Поступово потреба в алкоголі зростає. Хворий, ще не будучи алкоголіком, спочатку не помічає таких змін, як збільшення необхідної дози, появу провалів у пам’яті тощо. Коли ж людина усвідомлює, що не може контролювати себе, виявляється, що психологічна залежність уже поєднується з фізичною, і відмовитися від спиртного самостійно стає надзвичайно важко.
На першій стадії людина втрачає кількісний контроль над вживанням спиртних напоїв. Тобто, випиває більше, ніж планувала, і їй важко зупинитися. На цій стадії формуються так звані помилкові запої, коли людина кілька днів (зазвичай 2-3) вживає спиртні напої, але може зупинитися під впливом зовнішніх обставин (невдоволення близьких, необхідність іти на роботу або сісти за кермо). Однак хронічний алкоголізм невпинно прогресує, і поступово перша стадія переходить у другу.
На другій стадії алкогольної залежності формується стійкий абстинентний синдром (похмілля). Коли алкоголік починає тверезіти, він відчуває сильний дискомфорт, через що знову п’є алкоголь. Це стан викликаний сильною алкогольною інтоксикацією і проявляється головним болем, підвищеною пітливістю, тремором рук, депресією, болями в серці, підвищеним артеріальним тиском, тахікардією, нудотою, блювотою тощо. При вживанні невеликих доз алкоголю тимчасово стає легше, але після того, як людина починає тверезіти, всі симптоми повертаються з подвоєною силою. На другій стадії хронічного алкоголізму формуються справжні запої, коли людина не може самостійно припинити вживання алкоголю навіть під впливом зовнішніх обставин. Алкоголь стає частиною обмінних процесів, і хворий змушений підтримувати його присутність у крові. На цій стадії людина втрачає не тільки кількісний, але й ситуаційний контроль. Посилюється інтоксикація, починають страждати всі внутрішні органи, насамперед печінка і головний мозок. З’являються проблеми в психологічній сфері, людина втрачає морально-етичні цінності, віру та сенс життя. Все частіше виникають думки про самогубство.
І, нарешті, настає третя стадія хронічного алкоголізму – алкогольна енцефалопатія і алкогольне слабоумство. Вважається, що якщо на другій стадії ще можна допомогти людині почати одужання і відновити зруйноване, то третя стадія характеризується своєю незворотністю. Особистість людини змінюється до невпізнання і багато в чому вже не підлягає відновленню.
